Художній проек: Норвегія-Україна

 
 

Художній проек: Норвегія-Україна




Упродовж року ми йшли до реалізації першого проекту обміну виставками між Норвегією та Україною. Зараз все це позаду й є реальний привід спробувати його проаналізувати.
Гортаючи у пам’яті усі сторінки, що супроводжували буденну копітку роботу з проведення двох міжнародних виставок, хотілось би підкреслити: все це було здійснено тільки за умовах приватних ініціатив, які виявлялись з обох сторін. Видається, що це досить важливим, коли ні яким чином у художні презентації не втручається держава, відповідно вона й не дає жодної копійки. Проте значно підсилюється впевненість, що ми як особистості, можемо вільно втілювати власні задуми. Час активних приватних справ – це вже дійсність.
Норвегію та Україну історично поєднує величезний пласт сивого середньовіччя, коли ходили найкоротшим водним шляхом від варяг у греки. На рівні генетичної пам’яті ймовірно ці контакти ще живуть у нас, породжуючи численні рефлексії. Прикладом може бути модерний балет Є. Станковича “Вікінги” постановка якого відбулась у Національній опері України ім. Тараса Шевченка (2002 р.).
Сучасну Норвегію та Україну поділяє величезна прірва соціальних, економічних, політичних розбіжностей. Але за цих умов ми змушені шукати інші форми діалогу, як факту і фактору спілкування, так необхідного у великому і, водночас, малому та крихкому світі. Коли мова, як усталений комунікативний засіб, виявляється не спроможною здійснювати контакти, виникає потреба шукати інші можливості. На допомогу приходить мова образів, яка апелює до художньої системи оволодіння простором, кольором, ритмами і звертається до наших почуттів та емоцій, що долають національні розбіжності й звучать як загальнолюдяні.
Мета і завдання даної мистецької акції було налагодити культурний діалог між нашими країнами, де дискусія велась би за допомогою високих орієнтирів та ідеалів, пошуку гармонії краси, вічних людських цінностей, яким не підкоряється, а ні час, а ні бар’єри державних кордонів.
Перша частина проекту була реалізована виставкою “Крок до діалогу: Норвегія – Україна”, у якій взяли участь Андрій Блудов, Андрій Бокотей, Олександра Гордієць, Олександр Добродій, Олександр Дубовик, Людмила Жоголь, Ольга Петрова, Олена Рижих, Іван Семесюк, Андрій Чебикін, Франц Черняк. Виставка проходила у жовтні 2003 року в нафтовій столиці Норвегії, Ставангері. До неї було видано каталог.
Враховуючи те, що за роки Незалежності Україну у цій північноєвропейській країні представляли музичні колективи, здебільше фольклорні, принципово важливим у презентації професійного образотворчого мистецтва було показати митців різних формальних напрямків, різних поколінь, що працюють у живописі, графіці, гобелені та склі.
Виставка мала глядацький успіх, про що свідчить більше дві тисячі відвідувачів за три дні, а також живе обговорювання у місцевій пресі.
18 травня 2004 року, до Дня конституції Норвегії, відбулось відкриття виставки “Вікінги повертаються” у залах Національного художнього музею України. Сім художників, вікінгів сучасності з провінції Рогаланд, вперше представляли мистецтво Норвегії у Києві, висловлюючи через фарбу, пляму, лінію, ритм, такі ж самі почуття, з якими приходили на наші землі їх пращури – любов до життя, краси, світу, мужніх, суворих та вільних людей.
Тисячу років після того, художники Крайг Фланаган, Тері Нілсен Лов, Егіль Бйорнеста, Пер Од Ореста, Станлі Стурнес, Герберт Тома, Інге Брюлан повертаються з графічними імпровізаціями та художніми фотографіями в Україну, пам’ятаючи бурхливі та дикі часи, сповнені страхів, пристрастей, а також згадок про яскраві довгі дні та ночі. Вони несуть сиві та, водночас, сучасні історії, де відчувається гомін могутніх гір, глибоких фіордів, льодовиків, річок та лижників, що неспішно спускаються з вічно засніжених схилів. Тут твориться культура країни, що вертикалями прадавніх скель підтримує небо, а далі скелі, підкоряючись вимогам вітру, поволі перетікають у океанічне узбережжя. І океан, що простягся за вузькою смугою норвезької землі, іноді дарує багатства, але нічого і нікому не обіцяє...
У Рогаланді довге узбережжя з білого, як сніг піску, зустрічається із фіордами, що сягають 600 метрів глибини, а потім знову злітають до неба верхівками гір на 1000 метрів заввишки. Особливості пейзажу, що чітко підкреслює вертикалі та горизонталі ландшафту, можна відчути у творах художників.
Цей район традиційно мав найближчі стосунки з материковою Європою, що й не могло не відбитися на біографіях представлених художників та, відповідно, на їх творчості. Всі вони багато подорожують по світах, фіксуючи у пам’яті численні емоції від побачених краєвидів, людей, вернісажів. І в сумі вражень твориться мистецтво, що за всіма ознаками є сучасним та європейським.
Крейг Фланаган норвежець народжений у Шотландії. У двадцятирічному віці повернувся на батьківщину, де й здобув художню освіту. Своїм мистецтвом висловлює любов до людини, людей, людства, знаходячи сучасну мову для вічних почуттів.
Тері Нілсен Лов народився в Англії, де й прослухав декілька курсів з малювання. Зараз працює викладачем художньої школи Рогаланду. У абстрактно-декоративних серіях показує багатоманітні шляхи позитивного спілкування між людьми.
Егель Бйорнеста навчався у художній школі Рогаланду, а згодом у приватних студіях Парижу, Амстердаму, Нью-Йорка, Стамбулу. Графіка Егіля л’ється музикою симфоній, роблячи виклик оркестрам у імпровізаційних пасажах.
Пер Од Ореста отримав освіту у Державній педагогічній академії мистецтв (Нотодден, Норвегія). Пізніше продовжив навчання у Парижі. У експресивній манері зображає музик, що з захопленням грають для нас.
Станлі Стурнес навчався у Державній художній академії в Осло. У місті його мистецьких фантазій лунає музика, підхоплюючи усіх у танок на ім’я танго.
Герберт Тома народився у Відні. Навчався спочатку художньому текстилю у приватній майстерні, а потім у Віденській академії мистецтв. У двадцять сім років переїхав до Норвегії. Художник підказує, дещо еротично, що стосунки між людьми принципово не змінились за тисячі років й мають шанс на продовження. Він знає про це трішечки більше за нас, бо його колискою був Відень, найстаріше місто космополітів.
Інге Брюланд за покликом душі священик. Він захоплюється фотографією, фіксуючи чарівні миті природи Норвегії, шлях якої лежить на північ. Природа у його інтерпретації, це величний світ Божої краси.
Після реалізації двох частин спільного проекту вже можна говорити, що відбувається будівництво культурного мосту між Норвегією та Україною. Ми пізнаємо один одного, демонструючи високий фах художньої культури. Й мистецький діалог розвивається більш плідно, ніж політичний. Що ж, будемо ретельно зводити цей міст, не переобтяжуючи себе темпами будівництва.

Про художників, які брали участь у цих виставках було написано низку статей, які зараз є бажання об’єднати саме на цій підставі.


Создан 08 сен 2010



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником